1. Орфографічний словник української мови

любісінький

любі́сінький 1

прикметник

такий, як і був

рідко

любі́сінький 2

прикметник

будь-який

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. любісінький — -а, -е. Пестл. до любенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. любісінький — ЛЮБІ́СІНЬКИЙ¹, а, е, розм., рідко. Надзвичайно милий, приємний, дорогий для кого-небудь. А Лембики, погризшися, уп'ять [знову] Цілісінькі-любісінькі стоять! (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. любісінький — Любі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. любісінький — ЛЮБІ́СІНЬКИЙ¹, а, е, розм., рідко. Такий, як і був; однаковісінький. А Лембики, погризшися, уп’ять [знову] Цілісінькі-любісінькі стоять! (Бор., Тв., 1957, 158); На ходу все лапав: не вірилося, що сопілка в нього, та усміхався: — Є, любісінька!... Словник української мови в 11 томах
  5. любісінький — Любісінький, -а, -е Чрезвычайно милый, ч. пріятный, ч. хорошій. Словник української мови Грінченка