Значення в інших словниках
-
ляскання —
ля́скання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
ляскання —
Ляск, ляскіт, ляскотня, (часте) ляскотіння; ляпання, хляпання, цокання, клацання, виляск; (батогом) цьвохкання.
Словник синонімів Караванського
-
ляскання —
-я, с. Дія за знач. ляскати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ляскання —
ЛЯ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. ля́скати і звуки, утворювані цією дією. Чути короткі, сердиті вигуки, ляскання батога (С. Васильченко); Жовто-рябий, трубохвостий голуб, не вважаючи на Андріїв свист, ляскання в долоні...
Словник української мови у 20 томах
-
ляскання —
ЛЯ́СКАННЯ (видавання коротких різких звуків при ударі, падінні тощо), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ЛЯСКОТНЯ́ розм.; ВИЛЯ́СКУВАННЯ (видавання гучних звуків); ЦЬВО́ХКАННЯ розм. (про батіг, різку й т. ін. — видавання різких, свистячих звуків).
Словник синонімів української мови
-
ляскання —
Ля́скання, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ляскання —
ЛЯ́СКАННЯ, я, с. Дія за знач. ля́скати і звуки утворювані цією дією. Чути короткі, сердиті вигуки, ляскання батога (Вас., І, 1959, 311); Ляскання долонь змішалося з музикою (Панч, II, 1956, 95); Чистий водень загоряється після легкого ляскання і горить спокійно (Хімія, 7, 1956, 56).
Словник української мови в 11 томах