ляскання
ЛЯ́СКАННЯ, я, с.
Дія за знач. ля́скати і звуки, утворювані цією дією.
Чути короткі, сердиті вигуки, ляскання батога (С. Васильченко);
Жовто-рябий, трубохвостий голуб, не вважаючи на Андріїв свист, ляскання в долоні, ніяк не хотів підніматься вгору до гурту (В. Винниченко);
Попереду пролунало якесь ляскання, наче чимось м'яким ударили кілька разів по воді (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)