ляскотіти
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл.
1) Учащенно хлопать, щелкать.
2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
Словник української мови ГрінченкаЛяскоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл.
1) Учащенно хлопать, щелкать.
2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
Словник української мови Грінченка