ляскотіти

ЛЯСКОТІ́ТИ¹, очу́, оти́ш, ЛЯСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок.

Підсил. до ля́скати.

Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (А. Шиян);

Дощ ляскотів із металевим дзвоном (Григорій Тютюнник);

Вони зайшли в кімнату. Була вона й справді напрочуд чистенька, пофарбована підлога ляскотіла, доріжки на ній були рівні й наче випрасувані (Валерій Шевчук);

Раз у раз сухо ляскотів батіг (С. Скляренко);

Змазчики [мастильники] перестукували букси, лаючись на чім світ на лютім морозі. Чи то вистукували колеса, ляскотіли буфери і чиргикали та скиглили гальма?.. (І. Багряний);

Повернулися всі, хто втік з Чернігова, знову застукотіли сокирами теслі, бляхарі ляскотіли дерев'яними молотками по блясі (Ю. Мушкетик);

По соші ляскотить трактор-лопата, під фарами срібно димує світ (Є. Пашковський).

ЛЯСКОТІ́ТИ², очу́, оти́ш, ЛЯСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок.

Підсил. до ляща́ти.

Вийде до них [панночка] – ляскотить по-пташиному, привітна, люба (Марко Вовчок);

Той і заговорив перший. Промовляв швидко, ляскотів словами, здавалося, рвав їх, як ремінне мотуззя, з огидою кидав униз (Ю. Мушкетик);

Чую, ляскотить сміх баришні, і він [офіцер] немов крізь сльози регоче (Іван Ле);

// безос.

Неугавні коники завели в траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить... (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. ляскотіти — ляскоті́ти 1 дієслово недоконаного виду ляскати ляскоті́ти 2 дієслово недоконаного виду лящати  Орфографічний словник української мови
2. ляскотіти — див. говорити; звучати; кричати; ляпати  Словник синонімів Вусика
3. ляскотіти — [л'аскоут’ітие] -коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. ляскотіти — I -очу, -отиш, недок. Підсил. до ляскати. II -очу, -отиш, недок. Підсил. до лящати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ляскотіти — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. ляскотіти — Ляскоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ляскотіти — ЛЯСКОТІ́ТИ¹, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ля́скати. Шуміли колеса, ляскотіли ремінні паси, передаючи свою енергію наверх, до жорен (Шиян, Баланда, 1957, 20); Раз у раз сухо ляскотів батіг (Скл., Карпати, II, 1954, 108). ЛЯСКОТІ́ТИ², очу́, оти́ш, недок.  Словник української мови в 11 томах
8. ляскотіти — Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).  Словник української мови Грінченка