ліжниця
Ліжни́ця, -ці
ж.
1) Спальня.
2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.
Словник української мови Грінченка