Великий тлумачний словник сучасної мови

ліжниця

ліжни́ця

-і, ж., діал.

1》 Кімната для спання.

2》 Ложе, постеля.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ліжниця — ліжни́ця іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. ліжниця — ЛІЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. 1. Спальня. Королева розплющила очі й спинила погляд на Беаті, що стояла біля заслони в ліжницю (Н. Королева). 2. Ліжко, постіль. Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. ліжниця — ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі).  Словник синонімів української мови
  4. ліжниця — ЛІЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. 1. Спальня. 2. Ліжко, постіль. Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (Стар., Вибр., 1959, 111).  Словник української мови в 11 томах
  5. ліжниця — Ліжни́ця, -ці ж. 1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.  Словник української мови Грінченка