ліжниця
ЛІЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст.
1. Спальня.
Королева розплющила очі й спинила погляд на Беаті, що стояла біля заслони в ліжницю (Н. Королева).
2. Ліжко, постіль.
Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (М. Старицький);
І от Іван Іванович вже лежить на своїй сюрпризній ліжниці і читає останній номер “Правды” (М. Хвильовий);
Я безсило відкинувся на ліжницю й розслаблено розплющився (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)