лійка
Лійка, -ки
ж.
1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284.
2) Лейка.
3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Также въ подсвѣчникѣ та трубка, въ которую вставляется свѣча. Шух. I. 299. ум. лієчка. Харьк.
Словник української мови Грінченка