лійка —
лі́йка 1 іменник жіночого роду посудина * Але: дві, три, чотири лі́йки лі́йка 2 іменник жіночого роду фотоапарат * Але: дві, три, чотири лі́йки
Орфографічний словник української мови
лійка —
Воронка — funnel — Тrichter — ємкість лійкоподібної форми для прийому, накопичення і випуску шламу. Застосовується у водно-шламовому господарстві збагачувальних фабрик. В., яка має пристрій для змиву розрідженого шламу, виконує також технологічну функцію і має назву з г у щ у в а л ь н а В.
Гірничий енциклопедичний словник
лійка —
-и, ж. 1》 Посудина конічної форми з трубкою, якою користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування, а також для засипання в що-небудь сипучих речовин. Ділильна лійка — пристосування для розшарування та розділення емульсій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лійка —
ЛІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Конус із трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування. Ліг [Староста] на тапчан, казав собі вставити лійку в рот й лити вино прямо з кварти (Г.
Словник української мови у 20 томах
лійка —
ГРУЗДЬ (ГРУЗД) (гриб з увігнутою світлою шапкою), ХРЯЩ, ЛІ́ЙКА діал. Поблизу ялин і сосон ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки,.. грузді, моховики (з журналу); А в лісах, у байраках гриб'я — хоч граблями греби!...
Словник синонімів української мови
лійка —
ЛІ́ЙКА¹, и, ж. 1. Конус з трубкою, яким користуються для переливання рідини в посуд з вузькою шийкою або для фільтрування; // Такий же конус з трубкою, що застосовується для засипання в що-небудь сипучих речовин.
Словник української мови в 11 томах
лійка —
Лійка, -ки ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223.
Словник української мови Грінченка