лічилка

Лічилка, -ки

ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. На кого упадетъ послѣднее слово, тотъ выходить. Лічилки, як у кузьмерки граються: а) Одіян, другіян, тройцан, царіцан, падан, ладан, сукман, дукман, дівен, дикса. б) Бігла вода з винограду до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде й порядку. Чорненькі боти пішли до роботи в красній китайці... Прикусіте пальці! Ив. 49 — 51.

Значення в інших словниках

1. лічилка — лічи́лка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. лічилка — -и, ж., розм. Віршик із лічбою в дитячій грі. || Гра, в якій використовується такий віршик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лічилка — ЛІЧИ́ЛКА, и, ж., розм. Віршик із лічбою в дитячій грі. – Тихо-тихо ходить лихо... – чомусь вголос пригадую слова дитячої лічилки (І.  Словник української мови у 20 томах
4. ЛІЧИЛКА — • ЛІЧИЛКА - жанр дит. фольклору, один із засобів розподілу ролей під час гри чи визначення порядку (послідовності) участі в ній. Неодмінною рисою Л. є перелік кола учасників персонально чи в ін.  Українська літературна енциклопедія
5. лічилка — ЛІЧИ́ЛКА, и, ж., розм. Віршик із лічбою в дитячій грі. Він [дитячий фольклор] представлений такими жанрами, як колискові пісні, ..небилиці, скоромовки, дражнилки, лічилки (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 123); // Гра, в якій використовується такий віршик.  Словник української мови в 11 томах