Словник української мови Грінченка

мазання

Мазання, -ня

с. Мазаніе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. мазання — ма́зання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. мазання — -я, с. Дія за знач. мазати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мазання — МА́ЗАННЯ, я, с. Дія за знач. ма́зати 1. – А я коло хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, руки й ноги, а крижі як перебиті (М. Коцюбинський); У хаті – гармидер, як це завжди буває під час мазання: стіни голі (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. мазання — МА́ЗАННЯ, я, с. Дія за знач. ма́зати 1. — А я коло хати такого мазання мала, що ще й досі болять мене, любко, руки й ноги, а крижі як перебиті (Коцюб., І, 1955, 51); У хаті — гармидер, як це завжди буває під час мазання: стіни голі (Головко, II, 1957, 98).  Словник української мови в 11 томах