майстер
Майстер, -тра
м.
1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. Ном. № 7338.
2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер. Вересай.
Словник української мови Грінченка