майстер
МА́ЙСТЕР, тра, ч.
1. Фахівець з якого-небудь ремесла.
Майстрові дали кувать Із бронзи кесаря (Шевч., II, 1953, 271);
Бреше [Микита], мабуть, не вперше: язик обертається, як човник у ткацького майстра (Вовчок, VI, 1956, 278);
Якби хлопець — справа ясна: можна притулити десь у ремісничій школі, щоб на майстра научався (Кач., II, 1958, 24);
Будинок колійного майстра мав дві кімнати (Смолич, Ми разом.., 1950, 34).
2. Керівник окремої ділянки виробництва.
Веселі домики тонули в вербах.. Там жили всі німецькі майстри й директор сахарні (Н.-Лев., II, 1956, 199);
Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Донч., VI, 1957, 161).
3. чого, без додатка і з інфін. Той, хто досяг високої майстерності, досконалості в своїй роботі, творчості.
По роботі пізнати майстра (Номис, 1864, № 7338);
Робота була така гарна, така чиста, колесо було так.. зроблено, наче його зробив справжній майстер (Н.-Лев., II, 1956, 171);
Народ у свою чергу дуже шанує і поважає своїх письменників, тих славетних майстрів рідного слова, що оздобили його мову своїми невмирущими творами (Мирний, V, 1955, 308);
Багато на Поліссі видатних майстрів високих врожаїв (Колг. Укр., 12, 1958, 45);
// на що і з інфін., розм. Вміла, спритна в чомусь людина.
Майстер читати, писати й з горшків хватати (Номис, 1864, № 11063);
[Чоловіки:] Може б ти, Остапе, поборовся з ним [борцем], ти ж колись на це майстер був (Вас., III, 1960, 106);
— А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід (Донч., II, 1956, 58).
Ма́йстер своє́ї спра́ви — той, хто досяг високої майстерності, досконалості в чомусь;
Ма́йстер спо́рту — звання, що надається людям, які досягли видатних успіхів у певній галузі спорту; людина, що має це звання.
Звання майстра спорту є почесним, довічним і надається спортсменам — громадянам СРСР, які мають спортивні досягнення, встановлені для цього звання з окремих видів спорту (Худ. гімнаст., 1958, 4);
Майстри́ мисте́цтв — провідні артисти.
Під час Декади, крім музичних колективів і ансамблів, перед москвичами виступатимуть солісти — майстри мистецтв України (Наука.., 10, 1960, 8).
◊ На всі ру́ки ма́йстер див. рука́.
4. розм. Те саме, що тесля́р.
Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Мирний, II, 1954, 258).
Словник української мови (СУМ-11)