Значення в інших словниках
-
малярик —
маля́рик 1 іменник чоловічого роду, істота маляр маля́рик 2 іменник чоловічого роду, істота хворий на малярію розм.
Орфографічний словник української мови
-
малярик —
I -а, ч. Пестл. до маляр. II -а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
малярик —
МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала – Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (П. Чубинський); Що обіцяла його посмішка?...
Словник української мови у 20 томах
-
малярик —
МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала — Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Чуб., V, 1874, 313). МАЛЯ́РИК², а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію.
Словник української мови в 11 томах