малярик

маля́рик 1

іменник чоловічого роду, істота

маляр

маля́рик 2

іменник чоловічого роду, істота

хворий на малярію

розм.

Значення в інших словниках

1. малярик — I -а, ч. Пестл. до маляр. II -а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. малярик — МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала – Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (П. Чубинський); Що обіцяла його посмішка?...  Словник української мови у 20 томах
3. малярик — МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала — Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Чуб., V, 1874, 313). МАЛЯ́РИК², а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію.  Словник української мови в 11 томах
4. малярик — Маля́рик, -ка м. ум. отъ маля́р.  Словник української мови Грінченка