малярик
маля́рик 1
іменник чоловічого роду, істота
маляр
маля́рик 2
іменник чоловічого роду, істота
хворий на малярію
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малярик — I -а, ч. Пестл. до маляр. II -а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малярик — МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала – Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (П. Чубинський); Що обіцяла його посмішка?... Словник української мови у 20 томах
- малярик — МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала — Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Чуб., V, 1874, 313). МАЛЯ́РИК², а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію. Словник української мови в 11 томах
- малярик — Маля́рик, -ка м. ум. отъ маля́р. Словник української мови Грінченка