1. Великий тлумачний словник сучасної мови

малярик

маля́рик

I -а, ч.

Пестл. до маляр.

II -а, ч., розм.

Людина, що хворіє на малярію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малярик — маля́рик 1 іменник чоловічого роду, істота маляр маля́рик 2 іменник чоловічого роду, істота хворий на малярію розм. Орфографічний словник української мови
  2. малярик — МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала – Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (П. Чубинський); Що обіцяла його посмішка?... Словник української мови у 20 томах
  3. малярик — МАЛЯ́РИК¹, а, ч. Пестл. до ма́ля́р. Коли б же я знала — Малярика б мала, Я б собі милого Та й намалювала (Чуб., V, 1874, 313). МАЛЯ́РИК², а, ч., розм. Людина, що хворіє на малярію. Словник української мови в 11 томах
  4. малярик — Маля́рик, -ка м. ум. отъ маля́р. Словник української мови Грінченка