Орфографічний словник української мови

малярка

ма́ля́рка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. малярка — -и, ж., спец., розм. 1》 Приміщення, де проводиться фарбування машин, механізмів, яких-небудь виробів. 2》 Малярні роботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. малярка — МАЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до ма́ля́р. В художню студію мама за ручку водила, мріяла вступати в художній інститут, бути маляркою. І все було б так, як мріяла, якби .. не прийшов новий кіномеханік... (Г.  Словник української мови у 20 томах
  3. малярка — МАЛЯ́РКА, и, ж, Жін. до ма́ля́р. Розписи сільських малярок Ганни Щавель, Марії Гриб, Насті Моспан не раз виставлялись на виставках в обласному [львівському] Будинку народної творчості (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах
  4. малярка — Малярка, -ки ж. 1) Женщина-живописецъ. 2) Жена живописца, маляра.  Словник української мови Грінченка