малярка
МАЛЯ́РКА, и, ж.
Жін. до ма́ля́р.
В художню студію мама за ручку водила, мріяла вступати в художній інститут, бути маляркою. І все було б так, як мріяла, якби .. не прийшов новий кіномеханік... (Г. Тарасюк);
– Та люди про вас вповідають такі історії, що тільки цмокати. А наші місцеві малярки й зобразили ваші подвиги (Ю. Винничук);
Малярко чарівна, з тобою заглядає в блакить шибок весна (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)