Значення в інших словниках
-
мандрування —
мандрува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
мандрування —
-я, с. Дія за знач. мандрувати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мандрування —
МАНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мандрува́ти. Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (А. Малишко); Хто покаже шлях мандрувань і країну примарного щастя? (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мандрування —
Мандрува́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мандрування —
МАНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мандрува́ти 1. Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (Мал., Полудень.., 1960, 47).
Словник української мови в 11 томах