мандрування
Мандрува́ння, -ня
с. Странствіе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандрування — мандрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мандрування — -я, с. Дія за знач. мандрувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мандрування — МАНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мандрува́ти. Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (А. Малишко); Хто покаже шлях мандрувань і країну примарного щастя? (І. Словник української мови у 20 томах
- мандрування — Мандрува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мандрування — МАНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мандрува́ти 1. Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (Мал., Полудень.., 1960, 47). Словник української мови в 11 томах