1. Словник української мови в 11 томах

мандрування

МАНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мандрува́ти 1.

Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (Мал., Полудень.., 1960, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандрування — мандрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мандрування — -я, с. Дія за знач. мандрувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандрування — МАНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. мандрува́ти. Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (А. Малишко); Хто покаже шлях мандрувань і країну примарного щастя? (І. Словник української мови у 20 томах
  4. мандрування — Мандрува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мандрування — Мандрува́ння, -ня с. Странствіе. Словник української мови Грінченка