мандрування

МАНДРУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. мандрува́ти.

Прибережу для дальніх мандрувань Бажань і снів незайману натуру (А. Малишко);

Хто покаже шлях мандрувань і країну примарного щастя? (І. Пільгук);

– Ви, певно, застосовуєте для мандрування у гіперпросторі силу, і це викликає опір світового поля (О. Бердник);

І перший страх упав у серце малої, але вона й оком не моргнула, бо за час мандрувань мудра зробилася (Валерій Шевчук);

Народні пісні згадують про мандрування запорожців не тільки “через море дубами”, а “понад лиманами”. (А. Кащенко);

Боявся її галасу, сліз, ладен був задобрювати чим тільки міг. Новим намистом, кумачами, мандруванням на прощу з бабою Вуцькою, хоч і знав, що прощі ті не вельми побожні (Ю. Мушкетик);

Читачеві презентують сцени ринку рабів, мандрування від одного хазяїна до іншого внаслідок продажу або оренди (з наук. літ.).