мандрівка
Мандрівка, -ки
ж. Странствіе; путешествіе. Заберу дітей я та піду в мандрівку. Мет. 243. ум. мандрівочка. Як узяв милий милу да за білу ручку да повів її да в мандрівочку. Грин. III. 263. А нашому Василечку мандрівочка пахне. Мет. 300.
Словник української мови Грінченка