мантиляти

Мантиля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Болтать, махать. А він іде та свиткою мантиляє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. мантиляти — див. хитати  Словник синонімів Вусика
2. мантиляти — -яю, -яєш, недок., діал. Махати.  Великий тлумачний словник сучасної мови