мекеке

Мекеке́!

меж. Крикъ ягненка, овцы, козы. От біжить баран: «мекеке, мекеке!». Рудч. Ск. І. 40. Коли це приходе один вовк та й став біля кози, а вона: «мекеке!». Грин. І. 116.

Значення в інших словниках

1. мекеке — мекеке́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мекеке — виг. Те саме, що ме.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мекеке — МЕКЕКЕ́, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози. Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. мекеке — МЕКЕКЕ́, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози. Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис, 1864, № 4475).  Словник української мови в 11 томах