мекеке
МЕКЕКЕ́, виг.
Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози.
Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)МЕКЕКЕ́, виг.
Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози.
Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)