мекеке
МЕКЕКЕ́, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози.
Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис, 1864, № 4475).
Словник української мови (СУМ-11)МЕКЕКЕ́, виг. Звуконаслідування, що відтворює крик вівці або кози.
Прийде коза до воза та й скаже: мекеке! (Номис, 1864, № 4475).
Словник української мови (СУМ-11)