Значення в інших словниках
-
меляса —
меля́са іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
меляса —
-и, ж. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
меляса —
МЕЛЯ́СА, и, рідко МАЛЯ́СА, ж., МЕЛЯ́С, рідко МАЛЯ́С, у, ч. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
меляса —
Темна, тягуча солодко-гірко-солонувата рідина, яка містить понад 50% вуглеводів (переважно цукрів) у сухій масі; відхід цукробурякового виробництва; сировина для ферментаційної промисловості, додаток до тваринних кормів.
Універсальний словник-енциклопедія
-
меляса —
Маля́са і меля́са, -си, -сі меля́са, -си, -сі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
меляса —
МЕЛЯ́СА, и, ж. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (Рад. Укр., 17.
Словник української мови в 11 томах