меляса
МЕЛЯ́СА, и, ж. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока.
Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (Рад. Укр., 17.III 1949, 3);
Для виловлювання метеликів озимої та інших видів шкідливих совок застосовуються коритця з розчином шумуючої меляси (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 29).
Словник української мови (СУМ-11)