метлятися

Метля́тися, -ля́юся, -єшся

гл. Болтаться. Довга одежа на їй метлялась, як на паліччах. Левиц. Пов. 313. Аж намітка метляється. Левиц. І.

Значення в інших словниках

1. метлятися — метля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. метлятися — (на вітрі) маяти, майоріти, сов. розвіватися; (в русі) погойдуватися; (хилитатися) теліпатися; (- дорогу) витися гадючитися, кривуляти.  Словник синонімів Караванського
3. метлятися — див. хитатися  Словник синонімів Вусика
4. метлятися — -яюся, -яєшся, недок. 1》 Те саме, що розвіватися. || Ритмічно погойдуватися від руху. 2》 розм. Те саме, що метатися 1). || Пролягати, маючи звивисту форму (про дорогу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. метлятися — МЕТЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. Те саме, що розвіва́тися. Метляються на вітрі стрічки в дівчат (І. Нечуй-Левицький); В його чубі заплуталося сіно, вітер хоче висмикнути, а сінина метляється, аж до густої брови дістає (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. метлятися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
7. метлятися — МЕТЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок. 1. Те саме, що розвіва́тися. Метляються на вітрі стрічки в дівчат (Н.-Лев., III, 1956, 371); В його чубі заплуталося сіно, вітер хоче висмикнути, а сінина метляється, аж до густої брови дістає (Кос.  Словник української мови в 11 томах