Значення в інших словниках
-
метнути —
метну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
метнути —
-ну, -неш, док. 1》 перех. і неперех. Однокр. до метати 1). 2》 неперех., чим. Зробити швидкий рух. Метнути бровами. 3》 неперех., рідко. Те саме, що метнутися 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
метнути —
МЕТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. що, чим. Однокр. до мета́ти 1. Плиснуть по водиці, Граючись, рибки; Знову з-під вербиці Дід метне гачки (П.
Словник української мови у 20 томах
-
метнути —
мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри на кого—що і без додатка. Сердито, зі злістю дивитися.— Мовчите, значить, правду мовлю: негодні ми супроти .. князів Шуйських? — знову запитав Болотніков, уже метаючи очима іскри (Іван Ле). метну́ти лю́ті і́скри з оче́й.
Фразеологічний словник української мови
-
метнути —
КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
метнути —
МЕТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і неперех. Однокр. до мета́ти 1. Плиснуть по водиці, Граючись, рибки; Знову з-під вербиці Дід метне гачки (Граб.
Словник української мови в 11 томах