метнути

Значення в інших словниках

1. метнути — метну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. метнути — -ну, -неш, док. 1》 перех. і неперех. Однокр. до метати 1). 2》 неперех., чим. Зробити швидкий рух. Метнути бровами. 3》 неперех., рідко. Те саме, що метнутися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метнути — МЕТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. що, чим. Однокр. до мета́ти 1. Плиснуть по водиці, Граючись, рибки; Знову з-під вербиці Дід метне гачки (П. Словник української мови у 20 томах
4. метнути — мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри на кого—що і без додатка. Сердито, зі злістю дивитися.— Мовчите, значить, правду мовлю: негодні ми супроти .. князів Шуйських? — знову запитав Болотніков, уже метаючи очима іскри (Іван Ле). метну́ти лю́ті і́скри з оче́й. Фразеологічний словник української мови
5. метнути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
6. метнути — МЕТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех. і неперех. Однокр. до мета́ти 1. Плиснуть по водиці, Граючись, рибки; Знову з-під вербиці Дід метне гачки (Граб. Словник української мови в 11 томах