метільник Метільник, -ка м. Метельщикъ. Метільники хату замітають. Харьк. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках метільник — МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто мете, підмітає. Метільники хату замітають (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах метільник — МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто мете, підмітає. Метільники хату замітають (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах