Словник української мови у 20 томах

метільник

МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко.

Той, хто мете, підмітає.

Метільники хату замітають (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. метільник — МЕТІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто мете, підмітає. Метільники хату замітають (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  2. метільник — Метільник, -ка м. Метельщикъ. Метільники хату замітають. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка