Словник української мови Грінченка

миркання

Ми́ркання, -ня

с.

1) Бормотаніе.

2) Ропотъ. К. ЦН. 259.

3) Попрошайничество.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. миркання — -я, с. Дія за знач. миркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови