мить
Мить, -ті
ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Рудч. Ск. II. 82. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Левиц. І. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Ком. II.
Словник української мови Грінченка