мить —
мить іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
мить —
Мент, миттєвість, момент, секунда, хвилечка, хвилина, хвилинка, хвилька Фразеологічні синоніми: змиг ока; одна мить; одна секунда; один мент; якась мить; якась секунда; якась хвилечка; якась хвилька; якийсь мент
Словник синонімів Вусика
мить —
[мит'] -т'і, ор. -т':у, р. мн. -теий
Орфоепічний словник української мови
мить —
-і, ж. Дуже короткий відтинок часу; момент (у 1 знач.). || чого, яка. Певний відтинок часу. В одну мить. Тієї ж миті. Ні на мить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мить —
МИТЬ, і, ж. Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.). Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить (М. Коцюбинський); // чого, яка. Певний відрізок часу.
Словник української мови у 20 томах
мить —
в одну́ мить, перев. з дієсл. Дуже швидко, миттєво; враз. Василь напряг усі сили і в одну мить, то зігнувшись, то вигнувшись, штовхнув по спині Габелка (Панас Мирний); За димом палахнуло полум’я й обхопило клуню в одну мить (І.
Фразеологічний словник української мови
мить —
МИТЬ (дуже короткий відрізок часу), ХВИЛИ́НА, ХВИ́ЛЯ розм., ХВИ́ЛЬКА розм., МОМЕ́НТ, МЕНТ розм., МЕТ діал. Великі дівочі очі мить дивились пильно на дві постаті перед собою (Ю. Смолич); Хвилина — і табун мов буря понесла (М.
Словник синонімів української мови
мить —
МИТЬ, і, ж. Дуже короткий проміжок часу; момент (у 1 знач.). Він нахилився вперед, витягнув шию і ловив вухом той клик машини довго, уважно, наче боявся пропустити з нього хоч одну мить (Коцюб., II, 1955, 39); // чого, яка. Певний відрізок часу.
Словник української мови в 11 томах
мить —
Мить, -ті ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Рудч. Ск. II. 82. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Левиц. І. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Ком. II.
Словник української мови Грінченка