мокренький

Мо́крий, -а, -е

Мокрый. мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. Ном. № накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. Ном. № 3420. робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. ум. мокренький, мокре́сенький.

Значення в інших словниках

1. мокренький — мокре́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мокренький — див. мокрий; сирий  Словник синонімів Вусика
3. мокренький — -а, -е. 1》 Трохи мокрий (у 1 знач.); мокруватий. 2》 Пестл. до мокрий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мокренький — МОКРЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Трохи мокрий (у 1 знач.); мокруватий. Вільно чвалав [Орест] по мокренькій жорсткій долівці [шахти] (Олесь Досвітній). 2. Пестл. до мо́крий 1. Піймали щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
5. мокренький — МОКРЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Трохи мокрий (у 1 знач.); мокруватий. Вільно чвалав [Орест] по мокренькій жорсткій долівці [шахти] (Досв., Вибр., 1959, 347). 2. Пестл. до мо́крий 1. Піймали щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали. Хоча чуби й мокренькі стали (Гл., Вибр., 1951, 43).  Словник української мови в 11 томах