м. Молебень. Дав би на молебень, та й собі потребен. Ном. № 4770.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
молебень —
моле́бень іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
молебень —
див. БОГОСЛУЖБА.
Словник синонімів Караванського
молебень —
І молебінь, заст. молебен Богослужіння, під час якого здійснюють подячне або прохальне моління з приводу подій чи потреб у житті цілого суспільства або окремої особи; параклис
Словник церковно-обрядової термінології
молебень —
-бню, ч. Коротке богослужіння за щасливе закінчення справи, за здоров'я, благополуччя кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
молебень —
МОЛЕ́БЕНЬ, бню, ч. Коротке богослужіння за щасливе закінчення справи, за здоров'я, благополуччя кого-небудь. Молебень же втяли Еолу, Щоб вітрам, по його ізволу [волі], В другий бік повелів дмухнуть (І.
Словник української мови у 20 томах
молебень —
МОЛЕ́БЕНЬ, бня, ч. Коротке богослужіння за щасливе закінчення справи, за здоров’я, благополуччя кого-небудь. Молебень же втяли Еолу, Щоб вітрам, по його ізволу [волі], В другий бік повелів дмухнуть (Котл.
Словник української мови в 11 томах