мордування —
мордува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
мордування —
Мука, страждання; (від ката) катування.
Словник синонімів Караванського
мордування —
-я, с. Дія і стан за знач. мордувати й мордуватися 1), 2); мука, страждання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мордування —
МОРДУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. мордува́ти і мордува́тися 1, 2; мука, страждання. Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (А. Головко); То як же було ще й вантаж тягти за собою? То вже не їзда, а одне мордування, таку поклажу везти дівчині (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
мордування —
КАТУВА́ННЯ (фізичне насильство під час допиту обвинуваченого; заподіяння комусь фізичних страждань), ТОРТУ́РИ, ТОРТУ́РА, МОРДУВА́ННЯ, МУ́КИ, КАТУ́ШІ діал. І в неволю замкнули кати Ту, що волі безщасним хотіла.
Словник синонімів української мови
мордування —
МОРДУВА́ННЯ, я, с. Дія та стан за знач. мордува́ти й мордува́тися 1, 2; мука, страждання. Скривавленого, ледве живого, стягли Цигулю після мордування з ослона (Головко, II, 1957, 358); То як же було ще й вантаж тягти за собою?...
Словник української мови в 11 томах