морочити
Морочити, -чу, -чиш
гл.
1) Одурять, лишать сознанія. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059.
2) Забивать голову, надоѣдать приставаніями. Не мороч мені голови, бо вже й так обертом ходе. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка