мостина

Мостина, -ни

ж.

1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729.

2) Полъ. Гал.

Значення в інших словниках

1. мостина — мости́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мостина — (у підлозі) дошка, з. мостниця; (в мості — ще) мостовина.  Словник синонімів Караванського
3. мостина — -и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мостина — МОСТИ́НА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Раз у суботу – тоді мені пішов сімнадцятий рік – мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (О. Стороженко); З класу подуло свіжим холодком – сьогодні мили мостини (С.  Словник української мови у 20 томах
5. мостина — МОСТИ́НА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Раз у суботу — тоді мені пішов сімнадцятий рік — мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (Стор., І, 1957, 92); 3 класу подуло свіжим холодком — сьогодні мили мостини (Вас.  Словник української мови в 11 томах