Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
мостина —
мости́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
мостина —
(у підлозі) дошка, з. мостниця; (в мості — ще) мостовина.
Словник синонімів Караванського
мостина —
МОСТИ́НА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Раз у суботу – тоді мені пішов сімнадцятий рік – мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (О. Стороженко); З класу подуло свіжим холодком – сьогодні мили мостини (С.
Словник української мови у 20 томах
мостина —
МОСТИ́НА, и, ж. Одна з дощок підлоги, мосту. Раз у суботу — тоді мені пішов сімнадцятий рік — мати мене замкнула, а я підняла мостину та й вилізла з-під комори (Стор., І, 1957, 92); 3 класу подуло свіжим холодком — сьогодні мили мостини (Вас.
Словник української мови в 11 томах
мостина —
Мостина, -ни ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал.
Словник української мови Грінченка