мотовильце
Мотови́льце, -ця
с.
1) ум. отъ мотовило.
2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. ум. мотовилечко.
Словник української мови ГрінченкаМотови́льце, -ця
с.
1) ум. отъ мотовило.
2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. ум. мотовилечко.
Словник української мови Грінченка