моторошно

Мо́торошно

нар.

1) Не по себѣ, нездорово. Прокинувся я, — холодно мені так, моторошно. Зміев. у.

2) Страшно, жутко. Жінко! мені щось моторошно, — чи пити, чи не пити? Котл. МЧ. 372.

Значення в інших словниках

1. моторошно — мо́торошно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. моторошно — 1》 Присл. до моторошний. 2》 кому, у знач. присудк. сл. Про почуття страху, тривоги, яке хтось переживає; страшно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. моторошно — МО́ТОРОШНО. 1. Присл. до мо́торошний. І моторошно в темноті буран завив, як та сирена... (П. Тичина); В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (М. Стельмах). 2. кому, у знач. пред. Про почуття страху, тривоги, яке хтось переживає; страшно.  Словник української мови у 20 томах
4. моторошно — СТРА́ШНО присудк. сл. — кому і без додатка (про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває), ЛЯ́ЧНО, БО́ЯЗКО, БО́ЯЗНО, МО́ТОРОШНО, ЖА́ХНО. Петрик жив з мамою край села під самісіньким лісом, і йому було страшно вечорами (В.  Словник синонімів української мови
5. моторошно — Мо́торошно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. моторошно — МО́ТОРОШНО. 1. Присл. до мо́торошний. І моторошно в темноті буран завив, як та сирена… (Тич., II, 1957, 152); В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (Стельмах, І, 1962, 636). 2. кому, у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах