моторошно
МО́ТОРОШНО.
1. Присл. до мо́торошний.
І моторошно в темноті буран завив, як та сирена... (П. Тичина);
В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (М. Стельмах).
2. кому, у знач. пред. Про почуття страху, тривоги, яке хтось переживає; страшно.
[Михайло:] Жінко! Мені щось моторошно. Чи пити, чи не пити? (І. Котляревський);
[Анна:] Моторошно .. Усе мені вдається, що ось-ось якесь нещастя... (І. Франко);
Тяжко було мені й моторошно самому в полі (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)