мугикати
Мугикати, -каю, -єш
гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.
Словник української мови ГрінченкаМугикати, -каю, -єш
гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.
Словник української мови Грінченка