мугикати

Значення в інших словниках

1. мугикати — муги́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. мугикати — Курникати, (під ніс) <�стиха> наспівувати. Словник синонімів Караванського
3. мугикати — див. співати Словник синонімів Вусика
4. мугикати — мугикаю, мугикаєш і мугичу, мугичеш, недок. 1》 перех. і без додатка. Стиха, невиразно наспівувати. 2》 неперех. Вимовляти "гм", "мг" і т. ін. Мугикати під ніс. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мугикати — МУГИ́КАТИ, муги́каю, муги́каєш і муги́чу, муги́чеш, недок. 1. що і без прям. дод. Стиха, невиразно наспівувати. А Петрусь, її єдиная дитина, Гуляв собі пренеповинний В саду та арію якусь Мугикав стиха (Т. Словник української мови у 20 томах
6. мугикати — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
7. мугикати — МУГИ́КАТИ, муги́каю, муги́каєш і муги́чу, муги́чеш, недок. 1. перех. і без додатка. Стиха, невиразно наспівувати. А Петрусь, її єдиная дитина, Гуляв собі пренеповинний В саду та арію якусь Мугикав стиха (Шевч. Словник української мови в 11 томах